Співробітництво в сфері науки та охорони довкілля
Взаємодія України з НАТО в сферах науки та охорони довкілля розпочалася у 1991 р. і здійснюється з використанням механізмів програми НАТО/Партнерства заради миру «Наука заради миру та безпеки».
Україна приєдналася до Програми ПЗМ 8 лютого 1994 року після підписання відповідного рамкового документу.
Ключовим механізмом забезпечення координації та взаємодії співробітництва у сфері науки та охорони навколишнього середовища є Спільна робоча група Україна-НАТО зі співробітництва з питань науки та довкілля (СРГ) (утворена у 2000 р.).
Протягом 1998-2013 рр. в рамках програми НАТО «Наука заради миру та безпеки» реалізовані 27 спільні багаторічні проекти за участю українських науково-дослідних установ. Наразі на стадії виконання перебувають 13 багаторічних проектів загальним обсягом фінансування близько 3,5 млн. євро.
В 2014 р., у зв’язку з реорганізацією Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України, на яке були покладені функції з питань реалізації державної політики у сфері наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, Україна припинила свою діяльність в рамках СРГ. Проте вже наступного року роботу було відновлено. У 2015 році відповідальність за взаємодію з НАТО у сфері науки перебрало на себе Міністерство освіти і науки України, Заступник Міністра якого став співголовою зазначеної СРГ.
У вересні 2015 року, під час чергового засідання зазначеної СРГ, сторони обговорили стан реалізації спільних проектів Україна-НАТО в рамках Програми НЗМБ та окреслили перспективні сфери майбутнього взаємовигідного співробітництва з урахуванням триваючої збройної агресії РФ на сході України.
Станом на сьогодні, Україна перебуває на першому місці серед країн-партнерів Альянсу за кількістю наукових проектів та обсягом їх фінансування в рамках Програми НЗМБ.
Перелік актуальних проектів взаємодії Україна – НАТО в рамках Програми Альянсу «Наука заради миру та безпеки»:
- Розробка передового генератора рентгенівського випромінювання на основі зворотного комптонівського розсіювання – Подовження;
- Мікрохвильові нелінійні матеріали, композити та пристрої;
- Новітні електрохімічні нано-сенсори для виявлення токсичних іонів;
- Новітні макромолекулярні сполуки для швидкого виявлення небезпечних речовин;
- Новітні нанокомпозитні матеріали на основі низько розмірних вуглецевих систем для електромагнітного екранування;
- Очищення води від важких металів та радіонуклідів, використовуючи керамічні мембрани;
- Розробка моделі стосовно прогнозування та попередження можливих катастрофічних наслідків токсичного забруднення в басейні річки Тиса;
- Наноструктурні матеріали для каталітичного розкладу хімічних отруйних речовин;
- Термоелектричні матеріали та пристрої для енергозаощадження та підвищення безпеки;
- Неохолоджені терагерцові структури для візуалізації вибухівок;
- Проведення природовідновлювальних робіт з локалізації та ліквідації нафтохімічного забруднення на території резервного парку військової частини А-3482, м. Київ;
- Новий метод для виявлення швидких нейтронів для здійснення контролю за нелегальним перевезенням ядерних матеріалів;
- Наноструктуровані тонкі плівки металевих напівпровідників для ефективного функціонування сонячних батарей;
- Розробка оптичних біосенсорів для детекції біотоксинів;
- Розробка супер-селективного абсорбенту для захисту від РХБЯ речовин;
- Нова дозиметрія для класифікації потерпілих від іонізуючого випромінювання;
- Ручний гамма-детектор, дія якого заснована на ксеноновому газі високого тиску;
- Дистанційне зондування прибережної зони для покращення національної безпеки;
- Створення металевих нанокристалів для надчуттєвого виявлення біохімічних агентів;
- Сенсорна мережа для локалізації та ідентифікації джерел радіації;
- Розробка новітніх наноструктур для застосування в сфері безпеки;
- Компактні сенсорні системи для безпілотних літальних апаратів;
- Боротьба з корозією водних суден та біологічним забрудненням за рахунок використання спеціальних іонічних сполук;ї
- Створення ультра швидких адаптивних оптичний елементів;
- Моделювання і пом’якшення наслідків соціальних лих, викликаних катастрофами та тероризмом;
- Міжнародна експертна підтримка огляду сектору безпеки і оборони України;
- Оновлена модель захисного Чорнобильського укриття – допомога Україні в боротьбі з розповсюдженням радіоактивного пилу та захисті робітників;
- Наноматеріали для безпеки;
- Найкращий досвід та уроки, взяті з управління конфліктами НАТО, ОБСЄ, ЄС та громадянське суспільство;
- Дослідження пом’якшення обледенінь і технологій із застосуванням для систем безпеки;
- Нові сенсорні матеріали та детектори для виявлення іонізованої радіації;
- Практичний навчальний курс у галузі кіберзахисту для українських системних і мережевих адміністраторів;
- Управління безпековими ризиками на українському кордоні, використовуючи найкращий досвід і належне керівництво –джерела і контрзаходи;
- Радар далекої дії з можливістю нейтралізації мікрохвиль для захисту персоналу;
- Голографічний імпульсивний поверхневий радар для виявлення мін та вибухових пристроїв;
- Прикордонні безпекові проблеми у Східній Європі: уроки для союзників і партнерів;
- Підтримка гуманітарного розмінування в Україні;
- Розробка новітніх методів для недопущення виходу з ладу трубопроводів через порушення безпеки;
- Військовий конфлікт в Україні та Резолюція Ради Безпеки ООН 1325.
