Первинні засоби пожежогасіння
Первинні засоби пожежогасіння - це пристрої, інструменти та матеріали, призначені для локалізації і (або) ліквідації загоряння на початковій стадії (вогнегасники, внутрішній пожежний кран, вода, пісок, кошма, азбестове полотно, відро, лопата та ін.) Ці кошти завжди повинні бути напоготові і, як кажуть, під рукою. Правильніше було б назвати ці кошти засобами вогнегасіння, т. к. протистояти розвиненому пожежі з їх допомогою неможливо і навіть - небезпечно для життя. Гасіння пожежі - це робота пожежників-професіоналів, а боротьба із загорянням посильна для неспеціалістів. Потрібно пам'ятати, що первинні засоби застосовуються для боротьби із загорянням, але не з пожежею.
Вода - найбільш поширений засіб для гасіння вогню. Вогнегаснівластивості її полягають головним чином у здатності охолодити палаючий предмет, знизити температуру полум'я. Будучи поданою на вогнище горіння згори, невипарувалися, води змочує і охолоджує поверхню палаючого предмета і, стікаючи вниз, ускладнює загоряння його інших, не охоплених вогнем, частин. Вода електропровідність, тому її не можна використовувати для гасіння мереж і установок, що знаходяться під напругою. При попаданні води на електричні дроти може виникнути коротке замикання. Виявивши загорання електричної мережі, необхідно в першу чергу знеструмити електропроводку в квартирі, а потім вимкнути загальний рубильник (автомат) на щиті введення. Після цього приступають до ліквідації вогнищ горіння, використовуючи вогнегасник, воду, пісок. Забороняється гасити водою палаючий бензин, гас, масла та інші легкозаймисті та горючі рідини в умовах житлового будинку, гаража або сарая. Ці рідини, будучи легше води, спливають на її поверхню і продовжують горіти, збільшуючи площу горіння при растекании води. Тому для їх гасіння, крім вогнегасників, слід застосовувати пісок, землю, соду, а також використовувати щільні тканини, вовняні ковдри, пальто, змочені водою.
Пісок і земля з успіхом застосовуються для гасіння невеликих осередків горіння, в тому числі проток горючих рідин (гас, бензин, масла, смоли та ін.) Використовуючи пісок (землю) для гасіння, потрібно принести його у відрі або на лопаті до місця горіння. Насипаючи пісок головним чином по зовнішній кромці палаючої зони, намагайтеся оточувати піском місце горіння, перешкоджаючи подальшому розтіканню рідини. Потім за допомогою лопати потрібно покрити палаючу поверхню шаром піску, який вбере рідина. Після того як вогонь з палаючої рідини буде збитий, потрібно відразу ж приступити до гасіння палаючих навколишніх предметів. У крайньому випадку замість лопати або совка можна використовувати для підношення піску шматок фанери, лист, сковороду, ківш. (Прим.: ящик для піску повинен мати місткість 0,5, 1,0 або 3 м3 і комплектуватися совковою лопатою).
Пожежний щит. Будинки й приміщення повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння. Для їх розміщення встановлюють спеціальні щити. На щитах розміщують вогнегасники, ломи, багри, сокири, відра. Поруч зі щитом встановлюється ящик з піском і лопатами, а також бочка з водою 200-250л (прим.: щит пожежний - призначений для розміщення первинних засобів пожежогасіння, немеханізованого інструменту та пожежного інвентарю у виробничих і складських приміщеннях, не обладнаних внутрішнім протипожежним водопроводом і автоматичними установками пожежогасіння, а також на території підприємств (організацій), які не мають зовнішнього протипожежного водопроводу, або при видаленні будівель (споруд), зовнішніх технологічних установок цих підприємств на відстань більше 100 м від зовнішніх пожежних вододжерел, повинні обладнуватися пожежні щити. Комплектується в залежності від типу щита і класу пожежі).
Кошма призначена для ізоляції вогнища горіння від доступу повітря. Цей метод дуже ефективний, але застосовується лише при невеликому вогнищі горіння. Не можна використовувати для гасіння загоряння синтетичні тканини, які легко плавляться і розкладаються під впливом вогню, виділяючи токсичні гази. Продукти розкладання синтетики, як правило, самі є горючими і здатні до раптової спалаху.
Внутрішній пожежний кран призначений для гасіння загорянь речовин і матеріалів, крім електроустановок під напругою. Розміщується в спеціальній шафці, обладнується стовбуром і рукавом, сполученим з краном. При виникненні загоряння потрібно зірвати пломбу, або дістати ключ з місця зберігання на дверцятах шафки, відкрити дверцята, розкачати пожежний рукав, після чого зробити з'єднання ствола, рукави і крана, якщо це не зроблено. Потім максимальним поворотом вентиля крана пустити воду в рукав і приступити до гасіння загоряння. При введенні в дію пожежного крана рекомендується діяти вдвох. У той час як одна людина виробляє пуск води, другий підводить пожежний рукав із стволом до місця горіння. Категорично забороняється використання внутрішніх пожежних кранів, а також рукавів та стволів для робіт, не пов'язаних з гасінням загорянь та проведенням тренувальних занятій.
При виникненні несанкціонованого горіння або виявленні пожежі необхідно негайно викликати пожежну охорону. Це треба зробити навіть в тому випадку, якщо загоряння ліквідовано власними силами, оскільки вогонь може залишитися непоміченим в прихованих місцях (в порожнечах дерев'яних перекриттів і перегородок, в горищному приміщенні і т. д.), і згодом горіння може поновитися. Це можливо навіть через декілька годин. Не намагайтеся гасити вогонь, якщо він починає поширюватися на меблі та інші предмети, а також якщо приміщення починає наповнюватися димом. Гасити пожежу самостійно доцільно тільки на його ранній стадії, при виявленні загоряння, і в разі впевненості у власних силах. Якщо із загорянням не вдалося впоратися протягом перших кількох хвилин, то подальша боротьба не тільки марна, а й смертельно небезпечна.
Саме основне, що хотілося б порадити: не економте на малому, купіть собі надійний вогнегасник, ознайомтеся з правилами його застосування, поставте на чільне місце, і нехай він буде ангелом-охоронцем вашого дому.
