Профілактика отруєнь грибами
Після рясних дощів як правило через декілька днів з’являються гриби. В Добропільському районі ростуть наступні їстівні гриби: маслюки, рижики, білий груздь, рядовка, опеньок літній та осінній, печериці, гриб синяк (синьо ніжка), мокруха та сироїжка.
Яка ж небезпека підстерігає нас при вживанні грибів в їжу?
В Україні зустрічається біля восьмидесяти видів потенційно небезпечних для здоров’я людей грибів, з яких 10-15 становлять загрозу для життя. Показник летальності серед людей, які отруїлися грибами в України становить 3,5-8,5 %. Також треба враховувати що 10% населення страдають на ідіосинкразію (непереносимістю будь яких грибів).
Плодоношення отруйних грибів починається ранньою весною (строчок) і закінчується пізньою осінню (бліда поганка, мухомор, павутинник та ін.) Практично всі види отруйних грибів, які ростуть на Україні - пластинчасті (крім сатанинського, який схож на білий гриб та росте в Закарпатті).
Які ж групи отруєнь грибами по впливу на організм людини розрізняють?
- Гастроентеротропна група – складають гриби з локальною збуджуючою дією, які визивають легкі шлунково-кишкові розлади. До них відносяться деякі види шампіньйонів (шампіньйон жовтіючий, шампіньйон темночешуйчатий), ентолома отруйна, рядовка отруйна, опеньок несправжній. Містять нестійкі токсичні сполуки (молочний сік латекс). Латентний період не перевищує 2-3 годин. Раптовий початок захворювання супроводжується синдромом ураження шлунково-кишкового тракту: різкий біль в епігастральной області, нудотою, блювотою, проносом.
- Нейротропна група – гриби з вираженою дією на нервові центри – це представники роду Аманіта (мухомор червоний, пантерний, яскраво жовтий) і роду Іноцибе (іноцибе Патуйара, іноцибе смугастий). Токсичним початком нейротропних грибів є алкалоїди мускарин, мускарідін, мусцимол, а також біля 10 видів біогенних амінів та іботенова кислота.
Клінічна картина цієї групи отруєнь характеризується наступним :
- синдром ураження шлунково-кишкового тракту у вигляді гострого гастероінтеріту через 2-4 години після вживання грибів (спастичний біль по всьому животу, нудота, блювота, пронос);
- синдром ураження вегетативної нервової системи (рясне потовиділення, гіперсалівація , сльозотеча, розширення зіниць з порушенням зору;
- синдром ураження ЦНС ( сплутаність свідомості, збудження з маячнею та галюцинації, ейфорія);
- синдром порушення кровообігу(гіпотонія, порушення серцевого ритму);
- атропіновий синдром (відчуття «повзання мурашок» в кінцівках, тахікардія);
- Гепатонефротропна група – характеризується різко вираженою плазмолітичною дією. До цієї групи відносяться самі небезпечні смертельно отруйні гриби( бліда поганка,зелена та жовта, мухомор білий), а також павутинник оранжево-червоний, та строчок звичайний.
Латентний період продовжується від 3-48 годин, а при отруєні павутинником можливо 10-12 діб.
Токсична речовина блідої поганки складається з двох груп токсинів – фалотоксини та аманітотоксини. Отруйність строчком складає гірометрин та гельвелова кислота (які при відварюванні грибів переходять у відвар). У павутинника - орелланін та гржималин. При відварюванні блідої поганки та павутинника токсичні речовини у відвар не переходять та не руйнуються.
Провідними клінічними синдромами даної групи отруєнь є :
- Синдром враження шлунково – кишкового тракту (у вигляді гострого гастроентериту з різкими приступообразними болями в животі, нестримним блюванням, частий рідкий пронос;
- Синдром зневоднення супроводжується згущенням крові і спрагою;
- Астенічний синдром (слабкість, млявість, зниження розумової та фізичної здатності);
Синдром враження ЦНС (схвильованість, рухове занепокоєння, порушення свідомості, маячня);
- Синдром ураження печінки та нирок (у вигляді токсичного гепатиту та нефриту);
- Синдром порушення кровообігу (у вигляді прогресуючої гострої серцево-судинної недостатності).
Гепатотропна група викликається грибом - парасолькою цегляно-червоним, коричнево-вишневим та ін.
Латентний період складає 2-4 години.
Провідними клінічними синдромами даної групи отруєнь є :
- Синдром враження шлунково – кишкового тракту (різкі болі у верхній частині живота, нудота, блювота, пронос);
- Синдром ураження печінки у вигляді гострого гепатиту.
- Гриби які містять копрін – метаболіт копріну здатний пригнічувати фермент алкогольдегідрогеназу, тому до одного тижня після вживання грибів вживання алкоголю провокує симптоми отруєння: почервоніння шкіри, посилення потовиділення, слабкість, млявість, запаморочення, задишка, тахікардія. Симптоми зазвичай бувають слабкими і швидко зникають. Даними видами грибів («ковпачок», «клітоцибе») раніше лікували алкоголізм.
- Отруєння їстівними грибами забрудненими ксенобіотиками (чужерідними хімічними речовинами) .
Інтенсивний розвиток транспорту, атомної енергетики , промисловості, хімізації сільського господарства обумовлює надходження в зовнішнє середовище різних ксенобіотиків (або токсикантів антропогенного походження). Особливу небезпеку представляє тенденція їстівних грибів до накопичення важких металів. В грибах ртуті може бути в 500 разів більше ніж в грунті під ними. В зв’язку з цим ксенобіотики легко мігрують до організму гриба і сприяють виникненню незворотних перебудов в біохімічному апараті грибів та сприяють виникненню якісно нових власних токсичних сполук. При вживанню в їжу таких грибів виникають отруєння. Так в м. Добропілля за останні 50 років до 90 % отруєнь грибами були наслідком вживання в їжу грибів з наявністю ксенобіотиків.
Токсичні речовини , які утворилися в результаті взаємодії ксенобіотиків з білками грибів, надають вибіркове ураження периферичної нервової системи, клінічно проявляються у вигляді гострої вегетативної поліневропатії.
Ця форма отруєнь характеризується тривалим латентним періодом (2-5 діб). Симптоми отруєння проявляються значної хворобливістю по типу гіпералгезії (болючістю кінцівок пальців рук та ніг, больові симптоми посилюються при доторканнях) впродовж 7-8 діб, болючістю суглобів.
Як правило хворі вживали гриби, які збирали поблизу шосе, біля сміттєзвалищ, в лісосмугах, автозаправних станцій, териконів, промислових підприємств.
Хибні уявлення про способи розпізнавання отруйних грибів.
- Срібну ложку опустити у відвар – то вона почорніє, якщо в каструлі є отруйні гриби. Потемніння срібних предметів залежить від хімічної дії на срібло амінокислот, які мають у своєму складі сірку. В результаті утворюється сірчисте срібло чорного кольору. Такі амінокислоти є як в їстівних так і в отруйних грибах.
- Цибуля або часник при сумісній варкі з грибами буріє, то серед грибів є отруйні.
Побуріння цибулі та часника можуть викликати як отруйні так і їстівні гриби в залежності від присутності в них фермента тіразінази.
- Отруйні гриби повинні викликати скисання молока. Скисання молока здійснюється під впливом фермента пепсина і органічних кислот, які можуть міститися як в їстівних так і в отруйних грибах.
- Кип’ятіння знешкодить отруйний гриб. Отрута блідої поганки, павутинника, окремі отрути мухоморів , а також ксенобіотики, які знаходяться в грибах не розкладаються при кип’ятінні і не переходять у відвар.