Літо — пора відпусток: що потрібно знати про відпустки
Літо – довгоочікувана пора, коли можна на деякий час залишити справи та відпочити! Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради нагадує, що згідно статті 2 Закону України «Про відпустки» право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (далі — підприємство). Згідно зі ст. 6 цього Закону, право на відпустку мають також сезонні та тимчасові працівники пропорційно відпрацьованому ними часу.
Отже, всім особам, які виконують роботу за трудовим договором, надаються щорічні відпустки зі збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати. Водночас громадяни, які працюють за договорами підряду, що належать до договорів цивільно-правового характеру, не мають права на відпустку. Приватні підприємці (фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності без створення юридичної особи з правом найму працівників) також не мають права на щорічні відпустки, оскільки вони не перебувають у трудових відносинах.
Статтею 4 ЗУ «Про відпустки» встановлюються такі види відпусток: основна відпустка; додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці; додаткова відпустка за особливий характер праці; інші додаткові відпустки, передбачені законодавством; додаткові відпустки у зв’язку з навчанням; творча відпустка; відпустка для підготовки та участі в змаганнях; соціальні відпустки: відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами; відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; відпустка у зв’язку з усиновленням дитини; додаткова відпустка працівникам, які мають дітей; відпустки без збереження заробітної плати. Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.
Згідно із Законом «Про відпустки», щорічна основна відпустка не може бути меншою, ніж 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. Також є такі категорії працівників, яким надано право на одержання щорічних відпусток за бажанням у зручний для них час, а саме: особи віком до 18 років, особи з інвалідністю, жінки перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї, жінки, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, одинока матір (батько), які виховують дитину без батька (матері); опікун, піклувальник або інші самотні особи, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків, дружина (чоловік) військовослужбовців, ветеран праці та особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, ветерани війни, особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, батьки — вихователі дитячих будинків сімейного типу, в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.
Відповідно до статті 26 ЗУ «Про відпустки» за сімейними обставинами та з інших причин працівник має право на одержання відпустки без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником, але не більше 15 календарних днів на рік.
У разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, передбачений ст. 26.
Знати свої права щодо відпусток — це обов’язок кожного працівника, а скористатися цією відпусткою — це вже право. Приємного літа та відпочинку.
